Коли паніка стає нестерпною, перша думка — знайти «чарівну пігулку». Здається, що антидепресанти або транквілізатори (бензодіазепіни) — це той самий рятівний круг, який нарешті дасть спокій. Але в стратегічній терапії ми знаємо: у випадку з панічним розладом ліки часто стають частиною пастки.

Ось 3 головні причини, чому фармакологія при паніці часто лише погіршує ситуацію:

1. «Приспаний монстр» прокидається голодним

Препарати (особливо бензодіазепіни) лише пригнічують симптоми. Вони «присипляють» вашу тривогу на рівні хімії. Але як тільки дія ліків закінчується або організм звикає до дозування, страх повертається з подвійною силою. Ви не перемогли паніку — ви просто відклали зустріч із нею.

2. Втрата віри у власні сили

Це найпідступніший момент. Коли вам стає краще завдяки таблетці, ваш мозок отримує сигнал: «Я впорався лише тому, що випив ліки. Без них я беззахисний».

У стратегічній терапії ми називаємо це підтвердженням неспроможності. Кожна випита «про всяк випадок» таблетка переконує вас у тому, що ви зламані й не можете керувати своїм тілом самостійно.

3. Парадоксальний ефект

Дослідження Центру стратегічної терапії в Ареццо показують: тривалий прийом деяких препаратів (після 6–12 місяців) може дати зворотний ефект. Замість заспокоєння вони починають провокувати «фонову» тривогу, яку стає ще важче контролювати.